Стратегічне бачення зеленої трансформації України: прокладаючи шлях через співпрацю зі Швецією

Минулого тижня Офіс зеленого переходу України (GTO) відвідав Стокгольм для обговорень із командою проєкту «Зелений порядок денний» при Стокгольмському інституті довкілля (SEI) та Шведською радою з питань кліматичної політики. Переговори були зосереджені на узгодженні стратегій зеленої трансформації України з цілями її післявоєнного відновлення та вступу до ЄС. Сторони домовились щодо візиту високопосадової української делегації для вивчення підтримки Швецією реалізації Національного плану з енергетики та клімату України, що підкреслює спільну відданість сталому розвитку та європейській інтеграції.
Поточна ситуація в Україні
Попри триваючу війну з Росією, яка змушує Україну зосереджуватися на обороні, важливо також інвестувати в зелену трансформацію – перехід до сталої низьковуглецевої економіки через відновлювані джерела енергії, енергоефективність та заходи з підвищення кліматичної стійкості.
Такий підхід не лише зміцнює економічну стійкість у короткостроковій перспективі, але й закладає фундамент для сталого відновлення після війни. Інтегруючи зелені стратегії зараз, Україна продовжить залучати міжнародну підтримку та інвестиції, створювати робочі місця та зменшувати залежність від викопного палива, тим самим зміцнюючи національну безпеку.
Навіть під час війни є унікальна можливість перетворити економічні вразливості на переваги, прокладаючи шлях до модернізованої, сталої економіки. Скориставшись цим моментом, Україна може вийти з війни сильнішою, готовою до довгострокового зростання та стати лідером у сталому розвитку в регіоні.
У цьому контексті важливим кроком стало ухвалення 25 червня 2024 року Національного плану з енергетики та клімату (НПЕК) та інших важливих законодавчих актів, що визначає загальні рамки кліматичної політики країни. Наразі Україна розробляє комплексну довгострокову стратегію низьковуглецевого розвитку. GTO відіграє важливу роль у підтримці уряду в ефективному впровадженні Національного плану з енергетики та клімату, Кліматичного закону та інших стратегічних документів, пов’язаних із зеленою трансформацією.
Саме ці питання стали основою для нещодавніх обговорень у Швеції, де спільне прагнення до сталого розвитку України свідчить про можливість суттєвих позитивних змін у процесі відновлення країни.
Зустріч шведської та української рад з питань клімату: майбутня співпраця
Під час зустрічі з представниками GTO, голова Шведської ради з питань кліматичної політики, директорка з досліджень та заступниця директора SEI Оса Перссон разом з керівником апарату Ради Ола Альтера підкреслили переваги міжнародної співпраці. Альтера наголосив на цінності шведського досвіду у сфері кліматичної політики для досягнення Україною своїх цілей. Водночас Перссон висловила захоплення амбітними планами України та закликала до подальшого діалогу для врахування унікальних потреб країни.
«Наша співпраця з SEI – це стратегічний крок для інтеграції передового європейського досвіду у процес реформ в Україні. Вивчаючи успішні шведські стратегії сталого розвитку, ми можемо ефективно трансформувати галузі з високим рівнем викидів, такі як сільське господарство, енергетика та важка промисловість», – зазначив Микола Шлапак, член GTO та генеральний менеджер з питань зміни клімату.
Партнерство SEI та GTO: стратегічні кроки до кліматичної нейтральності України
Основна увага візиту GTO до Швеції була зосереджена на створенні партнерства, яке поєднало б національні оцінки SEI з пріоритетними проєктами для України. Мета – не лише узгодження політики, але й створення механізмів та інституційних рамок для ефективного впровадження стратегій на національному та місцевому рівнях.
Голова GTO Андрій Кітура наголосив на важливості міжнародних партнерств:
«Ми маємо початкові ресурси, але активно шукаємо співпрацю для посилення наших зусиль. Ми очікуємо ще більшої активної участі уряду, якщо зможемо продемонструвати значні стимули, що сприятимуть підвищенню якості життя українців». Кітура підкреслив критичну необхідність залучення міжнародних експертів та донорів для прискорення переходу України до декарбонізованої економіки.
Обговорення були зосереджені на визначенні стратегічних пріоритетів співпраці та узгодженні ініціатив SEI із потребами та зусиллями України щодо зеленої трансформації. Команда SEI завершує роботу над Національною оцінкою готовності до зеленої трансформації в Україні та розробляє інструмент моделювання кліматичної нейтральності.
Цей інструмент надасть Україні важливі дані щодо скорочення викидів парникових газів і допоможе оцінити ефекти різних політик. Обговорення з GTO мають вирішальне значення для поєднання результатів Національної оцінки з ключовими політичними змінами, забезпечуючи узгодженість та результативність стратегій.
Регіональна співпраця та майбутні кроки
Бернардас Падегімас, керівник команди політики та стратегії довкілля (EPS) Стокгольмського інституту довкілля (SEI), обговорив можливості співпраці для підтримки вступу України до ЄС та її процесу відновлення. Ці дискусії також охоплювали подібні ініціативи в інших країнах Східного партнерства, де уряди розробляють необхідне законодавство для боротьби зі зміною клімату та створюють інституційні органи для забезпечення ефективної співпраці між міністерствами та різними зацікавленими сторонами. Такі діалоги є важливими для формування основи ефективного транскордонного партнерства. Головна мета – розробка дієвих проєктів, які сприятимуть узгодженню регіону з Європейською зеленою угодою.
Співпраця між GTO та SEI виходить за межі короткострокових планів, охоплюючи різні форми кооперації. Вона включає спільні секторальні дослідження з декарбонізації, національний вуглецевий бюджет та координацію кліматичної політики. Додаткові напрями зосереджені на навчанні зацікавлених сторін, розробці механізмів моніторингу, методологій для відстеження потоків фінансування сталого розвитку, узгодженні фінансової системи України з таксономією ЄС та залученні інвестицій для реалізації Національного плану з енергетики та клімату.
Це партнерство має потенціал для прискорення зеленої трансформації України та є прикладом сили міжнародної співпраці у просуванні сталого зростання та підвищенні стійкості. Крім того, воно спрямоване на зміцнення зв’язків між Україною та європейською спільнотою у спільній роботі над більш стійким майбутнім.
Офіс зеленого переходу України
Офіс зеленого переходу України (GTO) – це незалежна консультативна група, яка відіграє ключову роль у спрямуванні зусиль України щодо зеленої трансформації. Тісно співпрацюючи з Міністерством економіки України та іншими ключовими зацікавленими сторонами, GTO забезпечує, щоб заплановані зелені реформи в Україні стали каталізатором для відновлення, модернізації та економічного зростання.
Аналізуючи шляхи декарбонізації, управління сталим розвитком, фінансування та пов’язані питання, GTO прагне підвищити конкурентоспроможність українських галузей промисловості шляхом впровадження більш сталих практик. Одним із ключових стратегічних завдань GTO є сприяння європейській інтеграції України. Діяльність GTO підтримується Агентством Великої Британії з міжнародного розвитку та впроваджується громадською організацією DiXi Group.
GTO зосереджується на кількох стратегічних напрямах:
Аналітика та розробка політики на основі даних: розуміння поточного економічного ландшафту для розробки ефективної державної політики зеленої трансформації.
Фінансування та інвестиції: залучення та координація фінансування для процесу зеленої трансформації.
Моніторинг політики: управління реалізацією Національного плану з енергетики та клімату та забезпечення міжсекторальної координації.
Залучення бізнесу: розширення участі приватного сектора в процесі зеленої трансформації.
Розбудова потенціалу: підвищення спроможності Міністерства економіки у сфері кліматичної політики.
Ця стаття була підготовлена в рамках проєкту «Зелений порядок денний для Вірменії, Грузії, Молдови та України», який реалізується Стокгольмським інститутом довкілля (SEI) за підтримки Шведського агентства з питань міжнародної співпраці та розвитку (Sida).