Ключові інгредієнти для успішної трансформації продовольчих систем у Східній Європі
У цій статті Ieva Galkyté та Mark Driscoll окреслюють п’ять основних аспектів, що сприяють успішній трансформації продовольчих систем у Східній Європі відповідно до стратегії ЄС «Від ферми до столу» (Farm to Fork, F2F).
У травні 2020 року Європейська комісія оголосила амбітну стратегію ЄС «Від ферми до столу» (EU Farm to Fork, F2F), яка визначає візію для трансформації продовольчих систем по всій Європі з акцентом на здоров'я довкілля, людини та планети. Часто глибокий вплив сучасних продовольчих систем на зміну клімату, біорізноманіття та здоров’я населення залишається непоміченим. У всьому світі на продовольчі системи припадає майже одна третина викидів парникових газів, вони є головними причинами втрати біорізноманіття та відіграють значну роль у таких захворюваннях, як серцеві напади, рак і діабет 2-го типу. Застосовуючи стратегію «Від ферми до столу», ЄС має намір створити продовольчі системи, які будуть справедливими, здоровими та екологічно сталими, відповідно до цілей Зеленої угоди ЄС.
З метою подальшого сприяння виконанню цих зобов'язань, Стратегічний діалог ЄС щодо сільського господарства нещодавно представив набір рекомендацій під назвою «Спільна перспектива для сільського господарства та продовольства в Європі» (“A Shared Prospect for Farming and Food in Europe”). Ініціатива має на меті реформувати Загальну сільськогосподарську політику ЄС (Common Agricultural Policy, CAP), створити фонди справедливого переходу та відновлення природи, а також сприяти більш сталим дієтам — нові напрями для просування порядку денного «Від ферми до столу» (Farm to Fork), які формуватимуть європейську політику в найближчі роки.
Ці трансформації мають особливе значення для Східної Європи, де членство в ЄС може принести як унікальні виклики, так і можливості. Наприклад, потенційне членство України в ЄС підвищить її до рангу найбільшої аграрної нації в рамках блоку, з 42 млн гектарів сільськогосподарських угідь, що є значно більше аніж, наприклад, у Франції, в якої - 28 млн гектарів.
Стокгольмський інститут довкілля (SEI) у рамках свого проєкту «Зелений порядок денний для Вірменії, Грузії, Молдови та України» провів детальний аналіз програмних викликів «Від ферми до столу» в цих країнах. Ці оцінки стосувалися інституційних, правових, політичних та пов’язаних з впровадженням перешкод у зазначених країнах. Кожна нація стикається з подібними проблемами: дефіцит води, ерозія ґрунту, низька продуктивність, втрата середовища існування та зростаюча загроза зміни клімату. Більше того, вони також відчувають зростаючий рівень відсутності продовольчої безпеки та погіршення здоров’я, пов’язане з дієтою та обмеженим доступом до поживної та сталої їжі.
Щоб підтримати зазначену трансформацію, ми визначили п’ять основних аспектів для продовольчих систем у Східній Європі:
1. Врядування має застосовувати підхід продовольчих систем
Покращення комунікацій, координації та синергії між галузевими стратегіями та міністерствами може прискорити прогрес у досягненні мети F2F. Це означає розглядати продовольство як єдину систему: від того, як воно виробляється, до того, як споживається, залучаючи до цього процесу всіх, хто зацікавлений. Вчені все більше погоджуються, що зробити продовольчі системи сталими, це не лише питання нових технологій; нам потрібні системні зміни в виробництві та споживанні їжі. Важливо, щоб державні актори, особливо міністерства сільського господарства, охорони навколишнього середовища, клімату, охорони здоров’я та праці узгоджували свої політики та працювали разом, щоб знайти ефективні рішення для спільних цілей.
2. Підтримка справедливого переходу продовольчих систем для інклюзивного та сталого майбутнього
Наш аналіз показує, що є можливість посилити рамки справедливого переходу в агропродовольчих системах. Європейська зелена угода підкреслює принцип «не залишати нікого осторонь», що дозволяє усунути наявні вразливі місця в найбільш чутливих до змін секторах і регіонах. Справедливий перехід в продовольчих системах включатиме перехід від ресурсозатратного інтенсивного сільського господарства, яке залежить від значних обсягів сільськогосподарських ресурсів (добрив, пестицидів і сої для корму тварин), до органічних, агроекологічних або регенеративних форм сільського господарства. Цей перехід має на меті відновлення біорізноманіття, покращення здоров'я ґрунтів, зменшення викидів парникових газів і забезпечення довгострокової стійкості.
Як і в енергетичному секторі, справедливий перехід у продовольчих системах має залучати всіх учасників, особливо зосереджуючи увагу на вразливих групах, зокрема на дрібних фермерах, працівниках ланцюга постачання та споживачах із низьким рівнем доходу. Фінансові та інші схеми підтримки є суттєвими для плавного переходу, і трансформація має бути ретельно спланована та комунікована, щоб забезпечити їхню ранню підтримку. Врешті-решт, справедливий перехід є можливістю створити сталі, справедливі та екологічно чисті продовольчі системи, покращити засоби до існування та створити нові робочі місця і можливості.
3. Забезпечення доступу до доступних, здорових та сталих дієт
Продовольча безпека залишається серйозним викликом у всіх країнах проєкту, особливо в сільських районах. Одночасно ожиріння та інші проблеми зі здоров’ям, пов’язані з харчуванням, є широко поширеними. Хоча уряди рідко втручаються в раціон людей, зробити здорову та сталу їжу доступною може підвищити харчову безпеку, покращити громадське здоров’я та зменшити вплив продовольчих систем на навколишнє середовище. Ефективним першим кроком може стати перегляд громадського харчування в школах, кафетеріях, лікарнях, а також політики державних закупівель.
4. Боротьба зі зміною клімату: адаптація та побудова стійкості
Зміна клімату вже завдає шкоди сільському господарству через часті посухи, повені та інші екстремальні погодні явища. Наприклад, Молдова стикається з серйозними посухами, які загрожують врожаю. Щоб подолати ці виклики, важливо інвестувати в сільськогосподарські технології, які покращують здатність землі адаптуватися до змін клімату. Консерваційне землеробство, яке включає такі практики, як мінімальна або безвідвальна обробка ґрунту та посів покривних культур, може допомогти підтримувати здоров'я ґрунту та підвищити стійкість.
Більше того, впровадження кліматично-розумних технологій є життєво важливим. Стратегії збереження води, такі як крапельне зрошення та мульчування, можуть заощаджувати воду та підтримувати здоров’я врожаю під час посушливих періодів. Надання навчання та підтримки фермерам є критично важливим. Фермери повинні дізнатися, чому певні агрономічні практики є корисними, наприклад, ротація культур і її роль у підтриманні здоров’я ґрунту. Фермерам також слід розуміти, чому важливо вирощувати різноманітні культури, включаючи використання рослин, які добре пристосовані до місцевого середовища.
Щоб сприяти сталим продовольчим системам, нам потрібно переосмислити використання імпортних добрив та пестицидів у сільському господарстві. Перехід на органічні та агроекологічні підходи може мінімізувати шкоду навколишньому середовищу, а використання відновлювальних джерел енергії, таких як сонячна енергія чи біомаса на фермах, знизить залежність від викопного пального.
5. Розвиток міжгалузевих досліджень та інновацій
Стратегія ЄС «Від ферми до столу» узгоджується з більш широкою Програмою досліджень та інновацій, оскільки нові технології та інновації сприяють позитивним змінам. Ці технології сприяють сталим сільськогосподарським практикам та розвитку здоровіших і більш сталих дієт. Щоб досягти справжнього прогресу, дослідження повинні виходити за межі традиційних, ізольованих методів та переходити до спільного та трансформаційного підходу до досліджень. Це означає, що заклади освіти повинні зосередитися на взаємозалежностях між виробництвом їжі, кліматом, навколишнім середовищем та харчуванням, допомагаючи вирішувати складні проблеми продовольчих систем. Дослідження та інновації повинні задовольняти потреби всіх учасників системи продовольства, включаючи фермерів, неурядові організації, групи здоров’я та харчування, громадян та вразливі спільноти.
Душа цієї зміни полягає в нашій колективній витривалості та баченні, створюючи майбутнє, де продовольчі системи живлять і підтримують, залишаючи спадщину балансу та добробуту для майбутніх поколінь.